Вимоги до сучасного керівництва

 дошкільного навчального закладу

Ефективність управління – ступінь досягнення визначених цілей вирішення поставлених завдань.

Ефективність управління -оцінний показник управління, що визначається шляхом зіставлення результату та затратна його досягнення.

Сучасний рівень розвитку суспільства ставить високі вимоги до керівника  сучасної освітньої установи, типу керівництва колективом, до особистісних та ділових рис освітянського лідера.Основним орієнтиром організаційно-методичної роботи з кадрамив дошкільних закладах є формування творчої індивідуальності педагога.

Основні принципи сучасного керівника – демократизм, лібералізм, гуманізм.

• Бути активною
• Здатність бачити результат роботи на її початку
• Починати з найголовнішого
• Вважати «твоя перемога – моя перемога»
• Спершу намагатися зрозуміти, а потім шукати розуміння.
• Діяти спільно

Портрет керівника освітнього закладу

1.Здатність до планування та прийняття рішень:

• Стратегічне мислення:

аналіз розвитку ситуації натривалу перспективу з урахуваням всіх чииинх факторів;

визначення потенціального впливу зовнішніх чинників на діяльність установи освіти

визначеня , відбір та оуцінка альтернативних напрямків розвитку.

• Фінансове планування:

здатність до аналізу та ефективного використання аналітичних даних фінансового стану освітньої установи визначення реальних джерел формування бюджету, визначення пріоритетних напрямків прибуткової господарської діяльності.

• Розуміння освітніх проблем:

Чітке усвідомлення проблем та перспектив розвитку галузі, освітнього закладу, наявність авторського бачення шляхів ї розв’язання.

2.Робота з людськими ресурсами

• Забезпечення закладу освіти  кваліфікованими педагогічними кадрами;
• Надання їм функціональних та кваліфікованих повноважень для досягнення визначених цілей розвитку дітей;
• Укомплектування дитячого колективу за методиками;
• Встановлення мінімального необхідного контролю за всіма галузями діяльності освітнього закладу;
• Контроль досягнутих результатів,їх аналіз.

3. Організованість та доцільне використання часу:

• Визначення особистих пріоритетів та цілей, що відповідають завданням установи освіти;
• Розумний розподіл власного робочого часу;
• Продуктивна робота з документами;
• Уміння ефективно вирішувати адміністративні питання;
• Уміння опрацьовувати різнопланову інформацію;
• Виділення важливих для діяльності моментів;
• Здатність працювати в умовах значного фізичного та психічного навантаження.

Загальнi вiдомостi про дошкiльну освiту в Українi

Державна політика

У сфері дошкільної освіти як обов'язкової первинної складової частини системи освіти України державна визнає її пріоритетну роль та створює належні умови для її здобуття. Державна політика здійснюється за такими напрямами:

• надання всебічної допомоги сім'ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини;
• забезпечення доступності та безоплатності дошкільної освіти в державних та комунальних дошкільних навчальних закладах у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти( Базового компонента дошкільної освіти );
• піклування про збереження і зміцнення здоров'я, психологічного і фізичного розвитку дітей;
• сприяння збереженню та розвитку мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Мета і пріоритети розвитку дошкільної освіти

Головна мета національної дошкільної освіти – створити сприятливі умови для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини,

формування її життєвої компетентності, розвитку в неї ціннісного ставлення до світу

ПРИРОДИ, КУЛЬТУТИ, ЛЮДЕЙ, САМОЇ СЕБЕ.

ПРІОРІТЕТАМИ

державної політики в розвитку дошкільної освіти у ХХІ столітті є:

• Особистісна орієнтація
• Формування гуманістичних цінностей
• Оновлення принципів, змісту та освітніх технологій
• Орієнтація на формування життєвої компетентності дитини
• Забезпечення фізичного, психологічного та морального здоров’я
• Пріоритет інтересів дитини перед усіма іншими
• Формування свідомого, відповідального ставлення до життя, творча самореалізація педагогів
• Інтеграція науки і освіти
• Соціально-едагогічний патронат сім’ї
• Створення індустрії освітніх засобів
• Інтеграція національної дошкільної освіти у світовий освітній прості

Система дошкільної освіти

повинна забезпечувати:

• Формування елементарного дитячого світогляду особистості, реалістичного образу – Я, здатність орієнтуватися в життєвих ситуаціях, пристосовуватися та доцільно впливати на них, вміння реалізувати свій природний потенціал, задовольняти основні потреби, смостійність, відстоювати власну гідність.
• Розвиток у дошкільика цілісної наукової картини світу, реалізацію системного підходу до його вихованя та навчання, рівномірну представленість у змісті педагогічної роботи різних галузей життя, видів діяльності, форм активності дитини.
• Виховання моральності, здатності дошкільника орієнтуватися на совість як внутрішню етичну інстанцію, бути безкорисливим, надавати підтримку і допомогу тим, хто цього потребує,визнавати чесноти інших людей.
• Урахування індивідуальних особливостей дитини( темпераменту, статевої належності,емоційного стану, темпу розвитку)
• Прилучення дитини до системи цінностей, культури і традицій українського народу,ознайомлення з культурою народів світу, формування культури взаємин.
• Підтримку до природного прагнення дошкільника до виявлення активності, здатності діяти за власним бажанням, приймати рішення,виявлти елементарні форми позиції «Я у Світі»
• Орієнтаціюна доцільність,здоровий глузд, корисність життєвих впливів для розвитку дитини, появу прогресивних змін, винекнення відповідних вікові новоутворень. Оптимізацію фізичного і психічного навантаження, праці та відпочинку.
• Стимулювання м’язової активності дитии,зміцнення її фізичної витривалості, орієнтуватися на показники здоров’я та хвороби, підтримка в складних житєвих ситуаціях.
• Виховання у дошкільників прихильного ставлення до людей, до віри до людського оточення, виміння розрізняти людей за ознаками статі,віку,спорідненості.
• Формування дитячої творчості, вміння не лише репродуктувати, створювати та реалізувати власні задуми. Спиратися на свій життєвий досвід,чуттєві та практичні враження.
• Заохочення дитини до розвитку здібностей загального неспеціалізованого характеру.
• Розвиток почуттів, емоційної сприятливості, емпатії нечутливості, байдужості, жорстокості,песимізму.
• Виховання у дошкільника почуття самовартісності, віри усвої можливості, своє значеня для інших людей, формування оптимістичних життєвих перспектив.
• Формування довільної поведінки, виховання характеру, вправляння в умінні ставити мету, виявляти цілеспрямованість та наполегливість, долати труднощі,
• Надання пріоритету сучасним розвивальним, виховним та навчальним завданням перед перспективними, переорієнтацію на соціальний розвиток дитини.
• Диференціацію «Паспортного», «біологічного», «психологічного» та «соціального» віку дошкільника.
• Високу культуру педагогічної оцінкижиттєвих досягнень дошкільника, співвіднесення оцінних суджень педагога із самооцінкою дитини.
• Наступність у змісті дошкільної та молодшої шкільної ланок освіти,дотримання хронологічності та поступовості у навчально-виховній роботі з дітьми зазначеного віку. Формування у дошкільника початкового цілісного уявлення просвіт з подальшою його деталізації
• Іноваційний характер освітньої діяльності, використання сучасних виховних та навчальних технологій, належні умови для педагогічної творчості, вдосконалення майстерності вихователя, становлення рефлексивності як важливогочинника модернізації дошкільнохї освіти.

Завдання дошкільної освіти на сучасному етапі

• Створити умови для реалізації дитиною свого природного потенціалу (фізичного, психологічного, соціального).
• Формувати механізми саморозвитку дошкільника ( реалістичну самооцінку, самоконтроль та саморегуляцію поведінки, совість як внутрішню етичну інстанцію, децентрацію як подолання егоїзму, елементарний світогляд, індивідуальний досвід, найпростіші форми життєвої перспективи), розширення свідомості дитини, сприяння її свідомому існуванню.
• Розвивати базові якості особистості.
• Навчати дошкільника жити у злагоді з довкіллям та із самим собою., активно реагувати на події, оптимістично ставитися до життя.
• Підтримувати дитячу субкультуру, збагачувати дитячі види діяльності, сприяти вільному і конструктивному розкриттю дошкільниками свого особистісного буття.
• Створювати культурне середовище, сприяння становлення дитини базису особистої культури, залучати до світу національної світової культури.
• Виробляти оптимістичну гіпотезу розвитку кожної конкретної дитини, «визначити зону її найближчого розвитку».
• Оснащувати дошкільника навичками практичного життя, навчати пристосовуватися до нових умов. Виробляти гнучкість поведінки, и виховувати творче ставлення до дійсності, вправляти в умінні виявляти волю, впливти нею на імпульсивні бажання.
• Враховувати особистий досвід дошкільника, історію його життя, вікові та індивідуальні особливості.
• Забезпечувати гармонійний та всебічний розвиток дошкільника, формувати у нього ціннісне ставлення до ПРИРОДИ, КУЛЬТУРИ, ЛЮДЕЙ,САМОГО СЕБЕ.
•  

Принципи дошкільної освіти:

• доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти;
• рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку дитини;
• єдність розвитку, виховання, навчання та оздоровлення дітей;
• єдність виховних впливів сім'ї і дошкільного навчального закладу;
• наступність та перспективність між дошкільною й початковою загальною середньою освітою;
• відповідність змісту, рівня та обсягу дошкільної освіти, які забезпечуються мережею дошкільних навчальних закладів, особливостям розвитку та стану здоров'я дитини дошкільного віку.

Структура:

Політика, принципи, та стратегія реалізуються через власну структуру, яка включає мережу дошкільних навчальних закладів, наукові та методичні установи, органи управління освітою, сім'ю.

   Стратегія спрямована на:

• розвиток мережі дошкільних навчальних закладів різних типів та форм власності відповідно до освітніх та національно-культурних потреб населення;
• забезпечення якісної дошкільної освіти, як гаранта готовності дитини продовжувати освіту;
• розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей;
• формування у дитини дошкільного віку моральних норм набуття нею життєвого соціального досвіду;
• запровадження різних альтернативних форм здобуття дошкільної освіти.   

Про дотримання порядку прийому дитини  до дошкільного навчального закладу

Міністерство звертає увагу на дотримання порядку прийому дитини до Так, згідно ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність дошкільної освіти в державних і комунальних учбових закладах. Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 04.03.2004 р. N 5-рп/2004 доступність освіти, як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту і держава має створити можливості для реалізації цього права.

Відповідно до ст. 34 Закони України «Про освіту», прийом дітей в дошкільні навчальні заклади проводиться за бажанням батьків. Згідно ст. 36 «Про дошкільну освіту», батьки мають право вибирати дошкільний навчальний заклад. У відповідності п. 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. N 305, прийом дітей в дошкільний учбовий заклад здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної картки про стан здоров’я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження. Для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направлення місцевого органу управління освітою.

Довідка, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.99 N 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)», видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Наразі, згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки несуть відповідальність за стан здоров’я дитини, його фізичний розвиток.

Відповідно до ст. 12, 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов’язані надавати об’єктивну інформацію особам, яким проводять щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень і можливі післявакцинальні ускладнення. Особам, що не досягли п’ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об’єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров’я і подальші наслідки.

Дане право на відмову від щеплень закріплене і в п. 18 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказам МОЗ України від 03.02.2006 р. N 48. У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України N 434 29.11.2002 та затвердженого цим наказом положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу.

Я часто чую запитання: "Чи легко бути завідувачем закладу дошкільної освіти?" Відповідь проста - не просто, тому що одна особа поєднує в собі виконання багатьох функцій. Я і адміністратор, і завгосп, і наставник і співробітник закладу освіти, який працює із дітьми та їхніми батьками, працівниками закладу. Постійно на видноті і під наглядом сотні зацікавлених очей.

Завідувач ЗДО - взірець для наслідування своїми підопічними, від мого ставлення до роботи залежить і ставлення співробітників закладу дошкільної освіти до освітнього процесу.

Забезпечуючи системну освітню та адміністративно-господарську роботу ЗДО, усвідомлюючи свою роль у колективі, я як завідувач закладу освіти маю бути професійно компетентною із різних питань діяльності закладу:

- вміти вибирати інформацію та структурувати її;

- вміти прогнозувати шляхи розвитку закладу;

- мобільно реагувати на ситуацію, приймати відповідне рішення;

- приймати нетрадиційні управлінські рішення;

- прораховувати наслідки виконання ухвалених управлінських рішень.

Компетентність керівника ЗДО є сукупністю необхідних для ефективної професійної діяльності системних науково-філософських, суспільно-політичних, психолого-педагогічних, предметних та соціально-функціональних знань і умінь, відповідних особистісних якостей.

"ДВА ВИНАХОДИ ЛЮДИНИ МОЖНА ВВАЖАТИ НАЙВАЖЧИМИ: МИСТЕЦТВО УПРАВЛІННЯ ТА МИСТЕЦТВО ВИХОВУВАТИ". ІММАНУЇЛ КАНТ

ЗАВІДУВАЧ КОНТРОЛЮЄ:

- роботу адміністративної групи (вихователя – методиста, завідувача господарства, сестри медичної)

- виконання правил внутрішнього розпорядку, санітарно-гігієнічного режиму, норм охорони праці відповідно до трудового законодавству

- виконання інструктивно-методичних документів вищих організацій, а також осіб, які інспектують

- якість знань, умінь і навичок дітей

- виконання рішень педагогічної ради

- збереження обладнання і посібників

- ведення документації вихователями, адміністрацією

- організацію та здійснення роботи з батьками

- фінансово-господарчу діяльність

- роботу вихователів.

ЗАВІДУВАЧ РАДИТЬ:

ЗАКОН ЕТИКИ ДОШКІЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА:

1. ЯКЩО ВИНИКНЕ СУМНІВ, ЯК ВЕСТИ СЕБЕ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ІНШОЇ ЛЮДИНИ, ПОСТАРАЙТЕСЬ ПОСТАВИТИ СЕБЕ НА МІСЦЕ ТІЄЇ ЛЮДИНИ.
2. НЕ НАВ’ЯЗУЙТЕ СВОЇХ ДУМОК І СМАКІВ ІНШИМ.
3. НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ СОБІ ГРУБІ, БЕЗАПЕЛЯЦІЙНІ СУДЖЕННЯ.
4. НІ З КИМ НЕ ОБГОВОРЮЙТЕ ОСОБИСТІ СТОСУНКИ КОЛЕГ.
5. НІКОЛИ НІ З КИМ НЕ З’ЯСОВУЙТЕ ВІДНОСИН У ПРИСУТНОСТІ СТОРОННІХ ОСІБ.
6. НЕ СТАВТЕ КОЛЕГ У НЕЗРУЧНЕ СТАНОВИЩЕ ПРИ СТОРОННІХ, ЗРОБІТЬ ВИГЛЯД, ЩО НЕ ПОМІТИЛИ ЇХНІХ ПРОМАХІВ.
7. ВМІЙТЕ БЕРЕГТИ ТА ПОВАЖАТИ САМОЛЮБСТВО І ГІДНІСТЬ ІНШИХ ЛЮДЕЙ.
8. БУДЬТЕ ТОЛЕРАНТНИМИ ЗА БУДЬ – ЯКИХ ОБСТАВИН.
9. У БУДЬ – ЯКІЙ КОНФЛІКТНІЙ СИТУАЦІЇ ВЧІТЬСЯ ЗНАХОДИТИ І ПРОПОНУВАТИ РОЗУМНЕ ОПТИМАЛЬНЕ РІШЕННЯ ДЛЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ.
10. ВЧІТЬСЯ МАТИ ТВЕРДУ ЖИТТЄВУ ПОЗИЦІЮ З БУДЬ – ЯКОГО ПИТАННЯ, ГРАМОТНО, КУЛЬТУРНО ЇЇ ВІДСТОЮВАТИ.
11. У БУДЬ – ЯКІЙ ЖИТТЄВІЙ СИТУАЦІЇ ПАМ’ЯТАЙТЕ: ВИ – ПЕДАГОГ, З ВАС БЕРУТЬ ПРИКЛАД ІНШІ.
12. ПАМ’ЯТАЙТЕ ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО ЕТИКИ: СТАВТЕСЬ ДО ЛЮДЕЙ ТАК, ЯК БИ ВИ ХОТІЛИ, ЩОБ ВОНИ СТАВИЛИСЬ ДО ВАС.