Сімейний кодекс України

Стаття 150. Обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини

1. Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов’язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.



Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

а) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважних причин і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування;

б) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

в) жорстоко поводяться з дитиною;

г) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

д) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

е) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.



Стаття 165. Особи, які мають право звертатися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав

1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.



Правові наслідки позбавлення батьківських прав (відповідно до ст.166)

Особа позбавлена батьківських прав:

- перестає бути законним представником дитини;

- втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми, право на утримання від дитини;

- не звільняється від обов’язку по сплаті аліментів.



Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей (Кодекс України про адміністративні правопорушення)
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладання штрафу.

Вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушень та діянь, що містять ознаки злочинів, тягне за собою накладання штрафу на батьків.



Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (Кримінальний кодекс України)

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.

Одвічне питання турбує не одне покоління батьків: як виховувати дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?

Чимало вчених у різний час обґрунтовували своє бачення батьківської педагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд цінних настанов, які з урахуванням сучасного практичного досвіду лягли в основу прийнятих у Міжнародний рік дитини десяти правил поведінки батьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватися ті, кому Богом призначено плекати найдорожчий скарб - їхніх дітей.

1.Люби свою дитину!

Радій її присутністю біля тебе, приймай ії такою, яка вона є., бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри у себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.

2.Оберігай своє дитя!

Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дивну квітку, яку можуть знівечити.

3.Будь добрим прикладом для своєї дитини!

Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю. Їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім’я дружна, де шанують і люблять людей похилоговіку, де підтримують тісні та щирі зв’язки з усім родом і друзями. Вона має жити у такій родині, де панують  чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому. Подружня зрада, заздрість, матеріальне збагачення у нечесний спосіб, досягнення тієї чи іншої вигоди, хай навіть і для дитини, за допомогою безпринципних зв’язків і вчинків украй негативно позначається на моральному становленні особистості людини, яка діятиме завтра за зразком твоєї поведінки.

4.Грай зі своєю дитиною!

Віддавай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку, менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може, саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.

5.Працюй зі своєю дитиною!

Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі