Оленівський заклад дошкільної освіти Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області

Забули пароль? Реєстрація





Головна » Лікар радить, консультує, інформує


Лікар радить, консультує, інформує

ПАМ’ЯТКА.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА

ПРИ НОСОВІЙ КРОВОТЕЧІ

Носова кровотеча - кровотеча з носа, що може виникнути внаслідок травми, високої температури, високого артеріального тиску чи при захворюваннях крові. Травматична кровотеча виникає через колупання у носі, потрапляння до носу стороннього предмета або через перелами носових кісток.

При носовій кровотечі необхідно посадити дитину біля вмивальника. При цьому вона має трохи нахилити голову вперед і дихати ротом.

Не слід закидати голову, оскільки це пришвидшить зупинку кровотечі, а після     заковтування крові може спричинити блювання.

   Необхідно слідкувати за тим, щоб дитина не сякалася та не затискала ніс.

   Щоб зупинити кров, слід зробити марлевий чи ватний тампон, змочити його   3%- ним розчином перекису водню або холодною водою. Після цього ввести тампон у ніздрю.

·        Слід пересвідчитися , що кров не потрапляє до носоглотки. Для цього можна попросити дитину кілька разів сплюнути слину, подивитися , чи вона не офарбована кров’ю. Можна також заглянути дитині до рота.

·        Через 10-20 хвилин тампон треба акуратно прибрати, перед цим змочивши його холодною водою за допомогою піпетки.

·        Після припинення кровотечі слід проконтролювати, аби дитина не сильно втягувала носом повітря та не сякалася протягом кількох годин.

·        Носова кровотеча може виникнути через сухість слизової оболонки. Тому необхідно простежити за достатньою вологістю повітря у приміщенні де перебуває дитина. Якщо повітря сухе, можна увімкнути зволожувач повітря чи повісити вологе простирадло. Можна також змазати ніс дитини зсередини вазеліном.

·        У більшості випадків носова кровотеча у дітей минає самостійно. Якщо ж носова кровотеча у дітей сильна і триває більше 10 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу.

 

 

 

 

 

 

ПАМ’ЯТКА.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ПОРАНЕННЯХ

   Рани   – це пошкодження тканин, спричинені механічним впливом, що супроводжується порушенням цілісності шкіряних покривів та слизових оболонок. Залежно від типу травми та предмета, яким завдано   поранення, розрізняють різані, колоті, рублені рани тощо.

- Дрібні поверхневі рани зазвичай супроводжуються капілярною кровотечею, яка зупиняється самостійно чи після накладання щільної пов’язки. Глибокі рани можуть спричинити інтенсивну кровотечу ( венозну чи артеріальну ), що загрожує життю потерпілого.

- Перебіг раневого процесу залежить від типу і розміру рани, локалізації та ступеня її інфікування. При незначному інфікуванні рана може загоїтися шляхом первинного натягу. Через 1-2 доби зменшуються больові відчуття. Через 3-4 доби зникають набряк і почервоніння шкірних покривів навколо рани. У разі розвитку запального процесу посилюється біль, з’являється набряк та почервоніння шкірних покривів навколо рани, у потерпілого може підвищитись температура.

- Будь яке пошкодження шкірних покривів може зумовити розвиток запального процесу, а також правця. Тому навіть найдрібнішу рану необхідно обробляти антисептичними засобами.

- Щоб попередити інфікування, дрібні рани слід обробити, виконавши такі дії:

·        за необхідності звільнити поранену ділянку від одягу;

·         ретельно вимити руки водою з милом, одягнути одноразові гумові рукавички;

·        промити рану 3% - ним розчином перекису водню чи мірамістином ; якщо рана неглибока, але забруднена, бажано промити її теплою водою з милом;

·        обробити краї рани 2%-ним спиртовим розчином брильянтового зеленого чи 5%-ним спиртовим розчином йоду;

·        заклеїти оброблену рану бактерицидним лейкопластиром чи накласти антисептичну пов’язку (необхідно слідкувати, щоб ця пов’язка не забруднювалась і не промокала ).

   ● Якщо під час оброблення дрібної рани поновилася кровотеча, слід знову накласти щільну пов’язку, допоки кровотеча не зупиниться. Змінювати її лише за необхідності: у разі її намокання чи забруднення.

   ● Не варто самостійно обробляти рани з високим ризиком інфікування (наприклад, забруднені садни, глибокі колоті рани тощо). Варто звернутися до медичного закладу, де проведуть правильне та безпечне оброблення рани.

   ● Дрібні садни можна обробити за допомогою пов’язок з рідкими антисептиками (фурациліном, йодопіроном, хлоргексидином тощо) чи маззю на основі полі етиленгліколю.

   ● Мазі з антибіотиками не слід використовувати для оброблення глибоких ран, оскільки це порушує відтік вмісту рани.

   ● Концентровані дезінфікуючі засоби можна використовувати лише для знезараження непошкодженої шкіри навколо рани. Оскільки такі речовини найчастіше містять йод, це може спричинити алергічну реакцію.

ПАМ’ЯТКА.

ДОПОМОГА ДИТИНІ ПРИ ГОЛОВНОМУ БОЛІ.

Головний біль виникає у результаті подразнення нервових закінчень у стінках судин голови чи у мозкових оболонках.

       Причини головного болю.

   Причинами головного болю можуть бути перенапруження зору, наприклад, при поганому освітленні; порушений зір, якщо дитина не носить окуляри; захворювання очей, наприклад, глаукома.

   «Стріляючий», «розривний» чи «пекучий» біль в обличчі та потилиці виникають при невралгії – нервовій хворобі, яка супроводжується болями у тілі людини у місці проходження нерва.

       Сильний головний біль, що супроводжується блюванням, запамороченням, високою температурою тіла виникає у разі запалення головного мозку та його оболонок. У такому разі слід негайно звернутися за медичною допомогою.

       Досить часто настирливий головний біль, пов’язаний із запальними захворюваннями придаткових пазух носа, може бути результатом черепно-мозкової травми. Нерідко він супроводжує інфекційні захворювання, інтоксикації, неврологічні розлади, захворювання внутрішніх органів. Щоб з’ясувати причини настирливого головного болю, слід обов’язково проконсультуватися з лікарем, Головне – усунути причину, через яку виник головний біль.

Слабкий головний біль.

     Якщо клінічні ознаки захворювання відсутні, слабкий головний біль допоможуть подолати: спокій; тепло чи холод, прикладені до голови; склянка чаю;очищувальна клізма.

     Головний біль легкого ступеня, повторюється епізодично, не вимагає специфічного лікування. Профілактикою такого болю є дотримання санітарно-гігієнічного режиму – раціональне вітамінізоване харчування, дотримання розпорядку дня, необхідна фізична активність та прогулянки на свіжому повітрі. .                

Сильний головний біль.

       У випадках сильного болю можна дати дитині знеболювальні лікарські засоби: парацетамол (з розрахунку 10-15 мг/кг маси тіла ), ібупрофен ( з розрахунку 5-10 мг/кг) комбіновані лікарські засоби, що містять кофеін і спазмолітики – лікарські засоби , що знижують тонус, знімають спазми.

         Якщо головний біль сильний, частий чи не припиняється після прийому лікарських засобів, дитину слід терміново показати лікарю - невропатологу та провести необхідні діагностичні та лікувальні заходи.

 

ПАМ’ЯТКА

ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

         Шановні батьки! Щоб уберегти ваші родини від таких поширених та небезпечних захворювань, як гострі кишкові інфекції (ГКІ), слід виховувати санітарно гігієнічні навички у сім’ї та змалку привчати дітей до особистої гігієни.

       Гострі кишкові інфекції – це група гострих інфекційних хвороб, що характеризуються ураженням шлункового-кишкового тракту з порушенням водно – мінерального обміну, загальною інтоксикацією.

       Щоб уникнути ГКІ, після прогулянки, перед приготуванням їжі, у процесі готування та перед їдою слід ретельно мити руки з милом.

       Слід регулярно підстригати нігті собі і дитині. Довгі нігті, а також прикраси на руках знижують ефективність миття рук. Це особливо важливо для профілактики ГКІ у дітей раннього віку, до організму яких збудники інфекцій найчастіше потрапляють саме контактно – побутовим шляхом.  

       Якщо ваша дитина гризе нігті, смокче пальці чи слинить їх, варто відучити її від таких шкідливих звичок.

         Для новонароджених та немовлят найнадійнішим способом профілактики ГКІ є грудне вигодовування. Якщо дитину годують штучними сумішами, їх слід готувати безпосередньо перед їдою та у кожному разі не зберігати до наступного годування.

       Не варто вживати продукти сумнівної якості. Купуючи продукти на ринку, слід звернути увагу на умови їх зберігання. Особливо небезпечними є продукти, куплені у місцях стихійної торгівлі.

         Ліпше вживати пастеризовані молочні продукти. Не слід вживати сире молоко та кисле молоко, приготоване у домашніх умовах.

         Для приготування страв та напоїв слід використовувати лише свіжі, неушкоджені та ретельно очищені продукти, чистий посуд тощо. Наприклад, приготований сік слід вживати одразу   та не зберігати до наступного годування.

         Особливу увагу слід приділяти безпеці продуктів харчування, адже чимало з ним ми вживаємо сирими. Перед вживанням сирих овочів, фруктів і ягід слід ретельно вимити їх проточною питною водою, а потім обдати окропом.

         Готуючи їжу, варто пам’ятати що сирі продукти, зокрема птиця, м’ясо, риба, молоко тощо, часто заражені збудниками ГКІ. Запорукою їх знищення є ретельне кулінарне оброблення – температура продукту під час оброблення має становити 1000С. Заморожені м’ясо, риба, птиця мають повністю відтанути перед кулінарним обробленням.

       Готові страви бажано вживати одразу після приготування. Страви кімнатної   температури, які до того ж зберігаються без дотримання належних умов, є ідеальним середовищем для розмноження мікроорганізмів.

       Якщо ви готуєте із запасом чи у вас залишилася частина страви, слід пам’ятати, що готові страви мають зберігатися або гарячими ( при температурі приблизно 600С чи вище ), або холодними ( при температурі приблизно 100С чи нижче ). Це вкрай важливо, якщо ви плануєте зберігати страву 4 – 5 годин або більше.

       Не варто водночас зберігати у холодильнику багато теплих страв, оскільки це уповільнює їх охолодження. Якщо всередині готової страви довго зберігається тепло ( температура вище 100С ), мікроорганізми виживають і швидко розмножуються, що може зашкодити вашому здоров’ю та здоров’ю дитини.

       Розігрівати заздалегідь приготовані страви варто при температурі не нижче 1000С. Це надійний спосіб уберегтися від мікроорганізмів, які могли розмножуватися в їжі у процесі її зберігання ( правильне зберігання готових страв пригнічує розмноження хвороботворних мікроорганізмів, але не знищує їх повністю ).

       Не слід зберігати готові страви поряд із сирими продуктами, щоб уникнути небезпеки перехресного зараження. Збудники ГКІ, які містяться у сирих продуктах, можуть потрапити на готові страви при безпосередньому контакті. Таке перехресне зараження називають видимим. Також розрізняють приховане перехресне зараження, коли збудники ГКІ потрапляють на готові страви через кухонне приладдя, поверхні тощо.

       Якщо на ваших руках є порізи чи дрібні рани, їх слід забинтувати чи заклеїти бактерицидним пластиром, перш ніж готувати їжу.

       Зберігати продукти харчування слід якомога далі від хатніх тварин, оскільки вини також можуть бути джерелом збудників інфекцій. Для надійнішого захисту зберігайте продукти в ємностях, які щільно закриваються.

         Слід завжди зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.

       Варто пам’ятати про чистоту на кухні. На поверхнях для приготування їжі не має бути бруду, пилу, плям. Рушники для витирання та миття посуду слід щодня змінювати.

       Для   пиття та приготування їжі слід використовувати воду тільки гарантованої якості. Якщо у вас є сумніви щодо її характеристик, ліпше додатково прокип’ятити воду, аби попередити ризик зараження.

 

ПАМ’ЯТКА

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ЗАБИТТЯХ

   Забиття – це закриті пошкодження тканин і органів без істотного порушення їхньої структури, зазвичай спричинені ударом тупим предметом чи падінням. На місці забиттів, як правило, з’являються припухлість або крововилив ( синець ), зумовлені набряком прилеглих тканин і кровотечею з дрібних пошкоджених судин.

   Послабити біль при незначних забиттях м’яких тканин допоможе холод. Бажано використовувати спеціальні гіпсометричні ( охолоджувальні ) пакети. У разі їх відсутності можна застосувати підручні засоби: заморожені продукти з морозильної камери ( попередньо обгорнувши їх тканиною), мокру ганчірку чи рушник, охолодити пошкоджене місце під струменем холодної води тощо.

   При підозрі на складнішу травму ( перелом, вивих, пошкодження внутрішніх органів тощо) перша долікарська допомога має відповідати тяжкості передбачуваної травми:

·        При порушенні цілісності шкіри накласти стерильну пов’язку;

·        У разі відшарування шкіри, при численних забиттях, забиттях суглобів, внутрішніх органів провести транспортну іммобілізацію (тимчасове фіксування травмованої ділянки на період транспортування до лікувального закладу);

·        При порушенні дихання чи серцевої діяльності негайно розпочати штучне дихання та масаж серця;

·        При підозрі на пошкодження внутрішніх органів потерпілому слід забезпечити спокій, заборонити вставати та ходити – переносити його можна лише на руках чи ношах.

ЗАБИТТЯ ГОЛОВИ

   При забитті голови насамперед необхідно з’ясувати всі обставини травми, адже дитина може отримати струс мозку навіть через падіння з невеликої висоти.

   Якщо після удару головою дитина відразу ж починає плакати, а упродовж 15 хвилин заспокоюється – травма мозку малоймовірна. Насторожити після падіння мають такі симптоми: непритомність, біль, припухлість у зоні удару, блідість обличчя, в’ялість, нудота чи блювання. У такому разі необхідно негайно викликати швидку допомогу.

   У разі появи гематоми у зоні удару дитину необхідно якнайшвидше показати лікарю. Якщо на місці удару з’явилася рана, слід обробити її краї розчином йоду і накласти стерильну пов’язку.

   Якщо в результаті травми дитина пошкодила зуб, їй необхідно прополоскати рот чистою водою і звернутися до стоматолога.

   У разі носової кровотечі внаслідок забиття голови необхідно посадити дитину біля вмивальника. Закидати голову не потрібно, оскільки це не пришвидшить зупинку кровотечі, а після заковтування крові може спричинити блювання. На перенісся бажано покласти лід, огорнутий тканиною. Необхідно стежити за тим, щоб дитина не сякалася і не затискала ніс. Якщо носова кровотеча триває більше 10 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу.

 

 

 

ПАМ’ЯТКА
ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ОБМОРОЖЕННІ

     При підозрі на обмороження потерпілого необхідно доставити у тепле, опалюване приміщення. Обережно зняти мокрий одяг і взуття. Якщо взуття не знімається – його слід розрізати.

     Важливо не допустити швидкого зігрівання пошкоджених ділянок тіла. Пониження температури у тканинах супроводжується порушенням кровопостачання через різке уповільнення кровоточу в капілярах. Відновлювати життєдіяльність клітин без поновлення кровотоку є небезпечним через те, що обмін речовин у клітині повністю відновлюється, проте не постачається кисень і не виводяться продукти метаболізму. Як наслідок – клітина гине через відсутність кисню і накопичення продуктів обміну, що спричинює появу некрозу тканин навіть при легких ступенях обмороження.

     Найбільш ефективний і безпечний спосіб зігріти обморожену ділянку та відновити у ній кровообіг – теплові ванни. Обморожену ділянку тіла занурюють у теплу воду. Упродовж 20-30 хвилин температуру води поступово підвищують від 20 С до 40 С, доки обморожена ділянка не порожевіє та не потепліє.

     Після теплової ванни ( або іншого зігрівання ) пошкодженні ділянки тіла необхідно ретельно висушити. На обморожену поверхню накласти септичну теплоізолювальну пов’язку. Не можна змащувати пошкоджені ділянки жиром чи мазями, оскільки це істотно ускладнює подальше оброблення.

     Обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, що такі заходи лише посилюють охолодження, а на шкірі з’являються мікротравми, що створює сприятливі умови для розвитку інфекційного процесу, а надалі – для гнійних уражень м’яких тканин. Легкий масаж і розтирання можливі при І ступені обмороження. При обмороженнях ІІ,ІІІ,ІV ступенів це може призвести до травм судин, що збільшує небезпеку їх тромбозу і глибинного пошкодження тканин.

     Велике значення при наданні першої долікарської допомоги мають заходи щодо загального зігрівання потерпілого, зокрема пиття теплих напоїв (чай, молоко). Зазвичай при обмороженнях І ступеня таких процедур достатньо. Якщо колір і чутливість шкіри відновлюються, потерпілий не відчуває болю, то подальше лікування йому не потрібне.

     Якщо зберігається блідість обмороженої ділянки, місцеве пониження температури, анестезія чи біль, необхідно терміново доставити потерпілого до лікарні, оскільки такі симптоми вказують на глибоке обмороження м’яких тканин. Якщо перша допомога не була надана до прибуття санітарного транспорту, її необхідно надати під час транспортування.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ОБМОРОЖЕНЬ у холодну пору року:

     ● носити головний убір і одяг з шерсті чи хутра, які залишають повітряний прошарок між тілом та одягом;

     ● закривати частини тіла, які найчастіше травмуються при обмороженні (пальці рук і ніг, вуха, ніс);

     ● пити більше теплих напоїв, що поліпшує терморегуляцію організму;

     ● дозувати тривалість прогулянок. 

 ПАМ’ЯТКА

ПЕРША ЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ЕПІЛЕПТИЧНОМУ НАПАДІ

     Напади епілепсії зазвичай не потребують спеціальної медичної допомоги та минають самостійно. Головне – уберегти хворого від можливих пошкоджень.

   При падінні хворого слід підтримати на підлогу.

   Задля уникнення травмувань хворого слід прибрати предмети довкола нього, аби він не міг їх зачепити.

 У кожному разі не слід намагатися силоміць припинити судомні рухи хворого, адже цим можна лише травмувати його. Сівши поряд з хворим, слід лише підтримувати йому голову.

   Аби запобігти потраплянню слини у дихальні шляхи, слід злегка повернути голову хворого набік та очистити серветкою рот.

   Якщо род хворого трохи відкритий, можна спробувати покласти йому між зубами складений шматок тканини (хустку, серветку чи шматок одягу). Це допоможе запобігти прикусу язика, щік, .пошкодженню зубів. Якщо щелепи стиснуті не слід намагатися відкрити хворому рот.

   Після завершення судом слід повернути хворого на бік - задля уникнення западання язика.

   Слід намагатися запам’ятати послідовність протікання нападу, аби потім правильно описати його лікареві.

     Після припинення нападу рекомендують не будити хворого, якщо він заснув.

     Якщо одразу після припинення нападу хворий намагається встати й почати ходити, слід дозволити йому самостійно встати та, міцно притримуючи хворого (якщо досі тривають судоми, однак рідкісні), пройтися з ним.

     Слід негайно викликати лікаря, якщо:

·        Розпочався повторний напад;

·        Судомний напад триває більше 3-5 хвилин;

·        Після приступу хворий не опритомнює протягом 10 хвилин;

·        Епілептичний напад стався уперше;

·        Під час нападу хворий все ж отримав травми.

 

 

 

 

Як уберегти дитину від застуди

 

 

До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди:
1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка.
2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі.
3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря вдома, наприклад, вдень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок– знизити опірність до хвороб.
5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання.
6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги.
7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками.
8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус.
Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імуніт

 

 

 

 

 

 

Обережно, вітряна віспа!

    Вітряна віспа посідає в Україні друге місце за поширеністю після гострих респіраторних захворювань. За статистикою, кожна п`ята дитина отримує ускладнення при цьому захворюванні. Якщо ж на вітрянку захворіє дорослий, то ця хвороба переноситься набагато складніше, ніж у дитячому віці.

   Чим викликана? Збудник вітрянки — один із варіантів вірусу герпесу під назвою Варіцелла Зостер. Це один із найзаразливіших вірусів у природі. Якщо в колективі захворює хтось один, ймовірність того, що перехворіють всі інші, близько 95% (правда, це не стосується тих, хто хворів на вітрянку раніше). При цьому вірус може перелітати не тільки з однієї кімнати в іншу, але і з одного поверху на іншій.

   Хто частіше хворіє? Частіше хворіють діти, але дорослі теж, причому у них хвороба завжди проходить важче.

   Джерело інфекції. Хворий на вітрянку. Причому він може стати заразливим вже за кілька днів до висипу (цей період ніяк не можна побачити) і бути ним ще протягом п`яти днів з моменту появи останньої бульбашки. Окрім хворого на вітрянку, джерелом може бути людина, що страждає через оперізувальний лишай (на момент висипу). Це захворювання викликається тим же вірусом, що й вітрянка.

   Як заражаються? Вдихаючи заражене хворим повітря.

   Прояви. Хвороба починається з появи бульбашок (схожі на краплі води, оточені вузьким рожево-червоним обідком, нерідко зудять), слабкості і підвищення температури. Ступінь підвищення температури відображає важкість стану. Висипи спочатку з’являються на спині, грудях, животі, голові, а потім на кінцівці. Коли висипів стає багато, температура значно підвищується, посилюється свербіння, з`являються проблеми з їжею і питтям, кашель — адже висип є не лише на шкірі, але і на слизистих оболонках порожнини рота і дихальних шляхів. Це може тривати декілька днів. Після кризи хвороба починає втихати.

   Імунітет. Найчастіше після вітрянки виникає довічний імунітет, але приблизно в одному випадку зі 100 бувають повторні захворювання.

   Наслідки. Після хвороби залишається візитна картка вітряної віспи — поодинокі рубчики на місці бульбашок, що лопнули. Вони зберігаються досить довго (що старша людина і що важчий перебіг хвороби — то довше) і повністю проходять лише через кілька місяців, а іноді залишаються на все життя (наприклад, якщо їх роздряпати). Крім того, людина стає довічним носієм вірусу герпесу, він зберігається в клітинах нервової тканини і при зниженні захисних сил організму, стресах, може виявитися у вигляді оперізувального лишаю.

ЯК ЛІКУВАТИ?

   Вдома чи в лікарні? Госпіталізувати хворого потрібно тільки при важкому перебігу вітрянки (якщо навколо бульбашок утворюються глибокі виразки; якщо в бульбашках замість "води" — кров або гній), в інших випадках лікуватися можна й удома. Якщо хтось із близьких не хворів, ізолювати хворого вже пізно, всі обов`язково перехворіють.

   Режим. Дотримуйтесь постільного режиму (сили потрібно берегти). Пам`ятайте, що свербіння підсилює пітливість, тому забезпечте прохолодне вологе повітря.

   Дієта. Вживайте тільки легку їжу — каші, вермішель, картоплю, молоко, печені яблука і проварені овочі. Вживання білкових і жирних продуктів обмежте — вони важко перетравлюються. Більше пийте — компоти, фруктовий чай.

   Процедури. Щоб бульбашки швидше підсихали і щоб не занести в них інфекцію, змащуйте їх розчином зеленки. Зверху по зеленці змащуйте бульбашки маззю, що містить ацикловір, — вона вбиває вірус. Діткам потрібно підстригати нігті, щоб вони не роздряпували рани до крові (з нігтями туди легше занести інфекцію).

   Пігулки. Дорослим і дітям, у яких вітрянка протікає важко, лікарі призначають протигерпетичні препарати (у пігулках). Вживайте жарознижуючі засоби, заздалегідь вивчивши їх інструкцію: вони можуть бути вам протипоказані. Наприклад, при вітрянці у жодному випадку не можна вживати аспірин — висока ймовірність ускладнень із боку печінки. Від свербіння врятують протиалергічні препарати. Про те, які і у якій кількості їх вживати, проконсультуйтеся у лікаря.

ПРОФІЛАКТИКА

   Ізоляція. Всі, хто спілкувався з хворим, мають бути ізольовані на 21 день. Хворим повертатися в колектив можна не раніше, ніж через 5 днів після появи останнього елементу висипу.

  Протяги. Вірус боїться провітрювання, тому частіше провітрюйте приміщення.

   Прибирання. Часте вологе прибирання не зашкодить, та ніякого впливу на ймовірність розповсюдження вірусу не зробить.

 

 

 

 

 

Сальмонельоз у дітей

     Сальмонельозом називається широко поширена інфекція, здатна вражати як дітей, так і дорослих. Захворювання у дітей після року може протікати по типу харчової інфекції, а сальмонельоз у грудних дітей має важкі форми – гастроентерітную, ентероколітную, тіфоподобную, септичну. Підлітки і дорослі частіше переносять захворювання в легкій формі. Діти старше 5 років – в стертій формі без яскраво виражених симптомів.

Природа, розвиток і поширення сальмонельозу

     Причиною виникнення інфекції є зараження сальмонелою – рухомий бактерією з джгутиками. За допомогою цих джгутиків вона прикріплюється до стінки кишечника і проникає всередину клітин, де паразитує, проникає в кров і з нею розноситься по всьому організму, вражаючи різні органи. Також вона провокує утворення гнійних вогнищ у місцях, де вона осідає.

     Налічується понад 700 різновидів сальмонел, які можуть викликати захворювання у людини. Ця інфекція розмножується в м'ясі, маслі, яйцях, молоці та виробах з нього. Людина може заразитися частіше від тварин, рідше від хворої людини.

     В організм дитини сальмонели потрапляють переважно з їжею – з продуктами, що не піддаються кулінарній обробці перед вживанням.

     Сальмонельоз зустрічається протягом усього року, але більш активний в кінці весни і влітку. Це пояснюється погіршенням умов зберігання продуктів харчування.

Сальмонельоз у дітей симптоми:

       У дітей після 3 років найчастіше буває форма шлунково-кишкового сальмонельозу, яка протікає аналогічно харчової токсикоінфекції. Ознаки сальмонельозу у дітей дуже схожі на гастрит, гастроентерит, гастроентероколіт. Інкубаційний період триває від декількох годин до двох-трьох днів.

      Для захворювання характерний гострий початок. З'являється нудота блювота, підвищення температури до 38-39 ° С. Поява блювоти може відбутися як з перших годин, так і пізніше.

 - У дитини повністю відсутній апетит, болить животик.

 - З'являється виражена млявість.

 - Шкіра блідне, носогубній трикутник злегка синіє.

   Стілець хворих рідкий, з темно-зеленим забарвленням (колір болотяної твані), часто з домішкою слизу, крові, обсяг випорожнень слабкий.

     Незабаром відбувається зневоднення організму, виражена інтоксикація, буває з судомами.

     Діти раннього віку частіше інфікуються контактно-побутовим шляхом. Тому гастроентерит і гастроентероколіт є найчастішими формами захворювання. Розвиток захворювання відбувається поступово, на 3-7 день можуть проявитися всі ознаки.

Наслідки сальмонельозу у дітей :

    Грудні діти зазвичай переносять захворювання або в среднетяжелой, або у важкій формах. Разом з інтоксикацією і зневоднюванням у них розвиваються ускладнення, через потрапляння сальмоннел в кровь.Такім чином інфекція поширюється по всьому організму. Виникають сальмонельозна пневмонія, менінгіт, остеомієліт. Діти з імунодефіцитами лікуються дуже довго до 3-4 місяців.

Лікування сальмонельозу у дітей :

   Лікувати сальмонельоз у дітей строго за приписом лікаря-інфекціоніста. Курс – індивідуальний без застосування антибіотиків. Основне лікування сальмонельозу у дітей – дієта і корекція зневоднення, а також виведення токсинів з організму. Не можна вживати в їжу цільне молоко і жири тваринного походження (виключення вершкове масло), овочі з грубоволокнистой клітковиною. Треба їсти вівсяні та рисові каші, зварені на воді або овочевому відварі, варену рибу, котлети на пару, фрикадельки, киселі, негострі сорти сиру і сир. Як правило, на 28 – 30-й день від початку дієти можна переходити на звичайний раціон харчування, як до хвороби

 

 

 

ЩЕПЛЕННЯ:  ЗА  ТА  ПРОТИ

 

    Без довідки про щеплення вашу дитину не мають права прийняти в дитячий садок, санаторій або школу, але ви можете зробити все, щоб вакцинація принесла користь і не пошкодила здоров'ю.

 

    Щеплення призначені для того, щоб сформувати імунітет проти хвороби - навчити організм «запам'ятовувати» віруси і виробляти проти них спеціальні антитіла. Відбувається те ж саме, як ніби дитина в дуже легкій формі заразилася і видужала. На жаль, активний імунітет зберігається не назавжди, і щеплення потрібно повторювати - робити ревакцинації.

 

    Напевно, ви чули, що інколи вакцинації дають негативні результати. Після щеплення дитина відчуває слабкість, розбитість, ломоту в кістках, головний біль, у неї піднімається температура.

 

   Тому перш, ніж зробити щеплення, необхідно вжити всі заходи безпеки: проконсультуватися у лікаря-імунолога і педіатра, поспостерігати за станом дитини, вибрати оптимальний час.

 

   Якщо у дитини проблеми з імунним статусом - вона хворіє 10-12 разів на рік, організм може невірно відреагувати на вакцинацію. У кращому випадку, імунітет її просто не «запам'ятає» і, потрапляючи в епідзону, у дитини такі ж шанси захворіти, як і без щеплення. Але буває і так, що після щеплення погіршується імунітет, знижується загальна опірність організму. 

 

   Якщо у малюка є хронічні захворювання, наприклад, гастрит, панкреатит, холіцистит, то деякі внутрішні органи у нього хронічно запалені і можуть погано відреагувати на вакцинацію. Лікар повинен чітко знати, наскільки до цього щеплення буде сприйнятливий маленький пацієнт. Крім того, потрібно бути дуже обережними з дітьми, у яких були родові травми, з дітками, які народилися недоношеними, а також з алергіками і астматиками. 

 

                                                                           Будьте здорові!

 

 

 

 

 

Рекомендації щодо організації  харчування дитини

 

    Раціональне харчування - одна з основних умов здоров'я людини, її довголіття, плодотворної праці. Харчування повинно не лише покривати енергію, що витрачається дитиною, але й забезпечувати матеріал, необхідний для росту й розвитку всіх органів і систем організму. Досліджено, що процеси обміну речовин у дітей протікають значно інтенсивніше, ніж у дорослих. Адже вони більше рухаються і гуляють, що теж викликає значні енергетичні витрати. В їжі повинні обов'язково поєднуватися у правильному співвідношенні речовини, що входять до складу тварин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, вода. У дитячому харчуванні мають враховуватися якісні показники білків. Найцінніший і найкорисніший для росту дитини тваринний білок. Достатня його кількість є в м'ясі, рибі, молоці, яйцях та ін. Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупа, макарони. Важливу роль відіграють жири. Вони є пластичним матеріалом, слугують розчинниками вітамінів А і Д. Але надмір жирів шкідливий, бо сприяє порушенню обміну речовин, погіршенню засвоєння білка, іноді викликає розлади органів травлення. Жири, як і вуглеводи, є джерелом поповнення енергії. Вуглеводи - основний матеріал для енергії м'язової діяльності. Велика їх кількість є в овочах, фруктах, ягодах та їх соках, молоці, у вмісті яких є багато глюкози і фруктози. У щоденному раціоні дитини обов'язково мають бути вітаміни. Недостатня їхня кількість різко погіршує стан здоров'я, ріст і розвиток організму. Адже вони беруть участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, регулюють окремі біохімічні й фізіологічні процеси, забезпечують життєві функції організму.

 

Рецепт 1

 

    Навчіться не помічати поганого апетиту дитини Не реагуйте хворобливо на те, що дитина мало їсть і демонстративно відсуває тарілку. Не хоче їсти - спокійно і по-дружньому відпустіть її з-за столу, хай терпить до вечері. Врешті здоровий інстинкт візьме своє і їсти захочеться. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, якщо вона попросить їсти.

 

   Лагідно поясніть, що їсти треба у відведений для цього час. Вечерю у такому разі зробіть дещо раніше. На апетит впливає і зміна обстановки. Підіть на прогулянку й ви побачите, з яким апетитом після цього їстиме ваша дитина. Сміливо довіряйте здоровому інсти¬нктові, закладеному самою природою.

 

Рецепт 2

 

    Давайте тільки ту кількість їжі, що її з'їдає дитина із задоволенням. Здорова дитина здебільшого споживає стільки, скільки потрібно для її організму. Утримуйтеся від розмов про те, що «дитина мало або майже нічого не їсть», бо вони шкідливі. Своєчасно включайте в раціон дитини різноманітні, рекомендовані для її віку, страви та, проявляючи такт і наполегливість, привчайте їсти все, що корисне для неї. Дотримуйтесь режиму.

 

 

 

 

 

Декілька порад, як зміцнити здоров’я дошкільнят

 

 

Порада перша: зміцнюйте імунітет.
Головна небезпека полягає в тому, що ваша домашня дитина, переступивши поріг дошкільного закладу, потрапляє в агресивне вірусно-мікробне середовище, яке,до того ж, кожні 3-4 тижні оновлюється. Для того, щоб протистояти цьому середовищу, потрібно мати добре працюючу імунну систему.

Порада друга: готуйте дитину до вступу в дошкільний заклад психологічно.
Ви повинні переконати її в необхідності вашого вчинку, та й вона сама вже повинна тягнутися до однолітків, шукати з ними спілкування. Тоді дитячий садок швидше стане для неї джерелом позитивних емоцій, що саме по собі сприятиме боротьбі з інфекцією. Коли ж дитина постійно плаче, знаходиться в стані стресу від розлуки з батьками – це відмінна здобич для вірусів і мікробів.

Порада третя: не забувайте про загартування.
Адже тривале перебування дитини на свіжому повітрі, чисте і прохолодне повітря в кімнатах, бігання босоніж по підлозі і т. п. – повинні увійти в життя вашої дитини якомога раніше, тим більше якщо ви заздалегідь знаєте, що їй належить рано піти в дошкільну установу.

Порада четверта: привчайте, наскільки це можливо, свою дитину до контактів з іншими дітьми(запрошуйте їх у гості, спілкуйтеся на дитячих майданчиках …). Малюк отримуватиме психологічний досвід – і одночасно тренуватиметься його імунна система.

Порада п’ята: не забувайте і про медикаментозний метод зміцнення імунітету – своєрідні щеплення проти вірусів і мікробів,які найчастіше викликають респіраторно-вірусні захворювання – головну проблему дітей, що пішли в дошкільний заклад. До таких препаратів відноситься, наприклад, Рибомуніл, IRS-19 та ряд інших. Головна особливість цих препаратів полягає в тому, що вони містять ДНК мікробів і вірусів та їх оболонок, що викликають утворення як негайного, так і відстроченого імунітету. На відміну від багатьох інших імуномодуляторів подібні препарати нешкідливі, тому що підвищують опірність організму до вірусів і мікробів природним чином.

Порада шоста: існують і інші маленькі хитрощі-промивання носоглотки дитини 0,85-1% розчином кухонної солі після приходу з дитячого закладу; змазування зовнішніх відділів носових ходів оксоліновою маззю; вітамінізація організму.
Якщо ж дитина все-таки захворіла, не тримайте її вдома 3-4 тижні. Досить кількох днів. Адже за місяць в дитячому колективі з’являться вже інші віруси і мікроби, перед якими ваша дитина може бути беззахисна, і можливий новий спалах хвороби.

Порада сьома: літнє оздоровлення. Літо – чудова пора відпусток, відпочинку, сезон місцевих вітамінів з грядки і нескінченного задоволення від нових вражень! А для багатьох мам і тат це ще й час організації літньої програми поїздок для улюбленого карапуза. І метою № 1 є, звичайно, не захоплення дитини від нових розваг і не раннє знайомство з комфортом закордонних курортів (це теж, але другорядне), а максимальне оздоровлення дитячого організму.

 

 

Куди ж їхати з дитиною, як відпочивати, до чого прагнути?


Класичний варіант літніх заходів – відпочинок на морі. Так, дійсно, морське повітря, солона вода, гірський мікроклімат надають приголомшливий вплив на здоров’я дорослих і дітей. Однак, не варто забувати, що оздоровчий ефект настає лише при перебуванні на узбережжі протягом більше трьох тижнів.

І ще одна важлива умова оздоровлення – доступ до його джерел! Неможна зрозуміти батьків, які вивозять малюків до моря і не дозволяють в ньому купатися, обмежуючись надувним басейном. Або тих, які вважають за краще весь день лежати в затінку і тримають дитину поряд з собою «на прив’язі». Потрібно пам’ятати про головну небезпеку на морі – активне сонце. Якщо дотримуватися розумного режиму дня, і використовувати засоби захисту від ультрафіолету, сонечко принесе вам і вашим дітям тільки користь.

Проте, є діти, які погано переносять спеку. Для них і для тих, хто просто хоче урізноманітнити морські відпустки, існує чудодійний за вкладом в здоров’я та емоційний стан відпочинок в лісі. Багате киснем повітря дасть таку порцію продуктивної енергії, яка змусить працювати організм, як годинник. Як правило, відпочивати відправляються в ті лісові місця, де неподалік розташоване озеро або протікає річка. Багато малят, ще не звикли до великої кількості води, бояться бурхливої поведінки моря, а тому, не зайвим буде спочатку познайомити їх з більш спокійними водами річки або озера.

До головних обережностей відпочинку в лісі слід віднести питання профілактики та боротьби з укусами комах.

 

 

Відпочивати з дитиною можна і не на курортах, а на звичайнісінькій

заміській дачі або в селі у бабусі, якщо

це місце вирішує головні завдання оздоровлення:


– Повітря і сонце. У міському дворі, навіть якщо гуляти з ранку до ночі, не взяти

користі від цих стихій. А значить, необхідно

їхати туди, де вихлопні гази автомобілів і промислові викиди не псують атмосферу

своєю присутністю.


– Вода. Басейн, звичайно, теж вихід, але тільки при відсутності живих водойм.

Корисні властивості мікроелементів і мінералів

природних водойм, вологе повітря поблизу них здатні колосально оздоровити

наших діток.

– Активність. Всі ми знаємо про користь фізкультури. Так ось дитяча активність

протягом дня – це нескінченна зарядка.

Заохочуйте і залучайте малюка до активності, не осмикуйте свого невгамовного

карапуза із закликами заспокоїтися і посидіти

в затінку. Рух – це життя!


– Харчування. Так, діти – не любителі овочів і фруктів, але хитрі підприємливі мами

завжди знайдуть те блюдо, яке малюк

з’їсть із задоволенням. Овочі ховаємо в м’ясний фарш, фрукти – в солодкий сирок,

молочний коктейль. А може, когось

привабить барвистий фруктовий салат в красивій формочці!

 

Будьте здорові!

 

 
Загальні питання

 

Застуди. Вони є завжди. Взимку – багато, на початку весни... ще більше. Але у одних вони проходять швидко і навідуються нечасто, а у інших – регулярно переростають у довготривале вилежування вдома з усіма можливими проявами (спочатку ніс, потім горло, далі кашель, а інколи й такі серйозні ускладнення, як пневмонія). І справді, застуда сама по собі не страшна. Страшні ускладнення, які виникають, коли її не лікувати.ГРЗ, ГРВІ, грип – із цих трьох діагнозів лікарі люблять ГРВІ. Тому що він найзагальніший. Зазвичай віруси, що викликають простудні захворювання різні, проте прояви у них настільки схожі, що нема сенсу з`ясовувати, який саме непроханий гість викликав проблеми. Бо лікування буде одне й теж.  
                                         
 Перші кроки

 

ГРВІ у дітей починається з високої температури. Так організм намагається знищити ворога, себто вірус. Збивати температуру не бажано. Це знають всі. Але дотримуватися цієї рекомендації мамам, мабуть, найважче. Тут варто керуватися принципом доцільності. Якщо малюк нормально почувається, легко переносить лихоманку, а стовпчик термометра не піднімається вище 38,5 - 39 градусів, то варто залишити його у спокої і не напихати жарознижувальними засобами. Їх безконтрольне вживання – це додатковий удар по здоров’ю і часта причина алергій у дітей.Якщо ж у дитини бували судоми, вона квола, тяжко переносить температуру, то варто задуматися про зниження. Спочатку шляхом зниження температури в приміщенні до 18-20 °С.І не кутайте малюка: шортики, шкарпетки, футболочка і тоненька безрукавка. Ось і все.А коли температура зашкалює, то взагалі, можна роздягнути малюка і зробити обтирання прохолодною водою (34-35 °С). Тільки не холодною, бо це може призвести до судом. Особливо протріть ділянки під пахвами, у паху, під колінам, задню частину шиї - це допоможе швидше знизити температуру.Непогано зарекомендували себе противірусні засоби інтерферон, лаферон, але тільки на початку захворювання. Коли вже починаються бактеріальні процеси «на місцях» – біль у горлі, кашель, вушні проблеми, тоді потрібно боротися з ними диференційовано.Антибіотики призначають тоді, коли «просто» ГРВІ переростає у бронхіт, аденоїдит, синусит та інші ускладнення. І тільки лікарем. До речі, існує рослинний замінник антибіотиків типу «Умкалор».А найголовніше: потрібно підтримувати весь організм, підсилювати його захист. Для цього потрібно багато теплого пиття, підвищена доза вітаміну С, часті провітрювання і позитивні емоції.
                                       
 Коли все ж таки кашель

 

Якщо кашель вологий, не частий, продуктивний (мокротиння відходить), то нічого особливого робити не треба. Ну, молоко з боржомі і медом, звичайно, нікому не завадить. Особливо, коли це «гаряче морозиво» до вподоби малюку.Біль, печіння і охриплість добре знімають парові содові інгаляції. Можна також попарити ніжки водою з содою або гірчичним порошком.Для полегшення відкашлювання можна вживати трав’яні сиропи (солодка, подорожник). І обов’язково регулярно викликайте лікаря, щоб він слухав дитину. Це дасть змогу відкоригувати лікування, коли буде найменша потреба.  
                                                
Профілактика – у способі життя

 

Щоби запобігти частим застудам (більше 6-8 разів на рік), важливо зміцнювати імунітет дитини.1. Правильне харчування. У першу чергу - раціональне і різноманітне. Нехай малюк і не їсть багато, проте в його раціоні повинні бути білки, жири і вуглеводи. Овочі і фрукти (частково у вигляді соків), молочні продукти, м’ясо і риба.2. Режим дня: мінімум вісім-дев`ять годин сну, прогулянки – протягом двох годин на добу; фізичні навантаження.3. Послаблення стресів. Менше сварок, більше спокійних розмов. Дитина має розуміти, що батьки завжди на його боці. Не варто забувати про психосоматичні причини частих хвороб.4. Загартовування. Не варто одразу переходити до екстремальних дій. Обливатися льодяною водою не обов’язково. Достатньо не перекутувати дитину від народження. І не лякатися пробіжок босоніж чи прохолодних напоїв.5. Вітамінні комплекси і бар’єрні противірусні препарати (типу оксолінової мазі) допоможуть захистити малюка у найбільш проблемні часи.