Якщо людина загадує на рік – вона сіє хліб.

Якщо людина загадує на десятиріччя – вона саджає дерево.

Якщо людина загадує на віки – вона виховує дітей

Організатором методичної служби в дошкільному закладі є

Кеменяш Ірина Іванівна.

Вирішуючи завдання дошкільної освіти, Ірина Іванівна вже більш як 30 років забезпечує якісну організацію методичної служби ЗДО, працюючи творчо, здійснюючи нестандартні, інноваційні підходи до оновлення змісту розвивального, оздоровчого та освітньо-виховного процесу, активізуючи професійний творчий потенціал та підвищуючи педагогічну майстерність, компетентність кожного педагога

Методична робота в нашому дитячому садочку – це комплексний процес, у ході якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників ефективним формам і методам роботи з дітьми. Методична робота з педагогічними кадрами проводиться на високому рівні, використовуються різноманітні форми роботи з вихователями з метою підвищення їх педагогічної майстерності.

Правило кожного педагога — з перших хвилин перебування дитини в дошкільному закладі оточити її увагою, теплом, цінувати її уподобання, прагнення.

В основі педпроцесу – особистісно-орієнтована модель. Впровадження в практику Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років "Дитина" створює простір для розвитку індивідуальних здібностей, інтересів дитини. Увага і повага до дитини, турбота про її розвиток. здібності, особистісні якості, нахили – найважливіше у роботі нашого дошкільного закладу

Актуальність проблеми якості дошкільної освіти зростає з кожним днем. Сучасні вимоги, які висуває суспільство до освіти, набувають небаченої мінливості та динамізму. Для працівників дошкільних закладів пріоритетним є завдання побудувати свою роботу так, щоб вона не тільки відповідала запитам суспільства, а й забезпечувала збереження самоцінності, неповторності дошкільного періоду дитинства (згідно основних напрямків Базового компонента дошкільної освіти в Україні).

В умовах соціальних реформ високий рівень загальної та фахової педагогічної освіти в цілому не вирішує просвітніх проблем, адже перед системою освіти одним із найважливіших завдань постає підвищення ефективності та якості методичної роботи.

Однією з умов управління якістю освіти є оптимізація педагогічного процесу, що здійснюється в результаті роботи з таких напрямів:

- оновлення змісту дошкільної освіти;

- активізація творчого потенціалу педагогічних працівників;

- організація дієвого освітнього простору і середовища.

Діяльність дошкільного закладу в інноваційному режимі обумовлює систематичне вдосконалення змісту і методів освіти дошкільників; підвищення кваліфікації працівників, організацію психолого-педагогічної освіти батьків. Поняття “якість дошкільної освіти” з позиції кожного суб’єкта освітнього процесу трактується по-різному. Для педагогів – це позитивна оцінка їхньої діяльності керівниками ДНЗ, батьками; успішне виконання освітньої програми всіма дітьми; оптимальний добір методів і прийомів роботи з дітьми; підтримка інтересу дітей до процесу будь-якої діяльності, успішний їхній розвиток; збереження і зміцнення здоров’я кожної дитини; раціональне використання часу дітей і вихователя, забезпеченість педагогічного процесу всіма необхідними методичними рекомендаціями і системою планування.

Визначний мислитель давнини якось зауважив

”Нічому не можна навчити. Всьому можна навчитися…”. Це – основний принцип сучасної андрагогіки, який покладено в систему роботи з педагогами у нашому ЗДО

Пріоритети розвитку методичної роботи є:

- варіативне інформування педагогів про досягнення психолого-педагогічної науки та практики, про нові вимоги до фахівця;

- диференційоване навчання й розвиток педагогічних кадрів, підвищення їх кваліфікації;

- активне формування інноваційного потенціалу, професійної мотивації;

- формування, виявлення, вивчення та впровадження найбільш цінного перспективного досвіду педагогічної діяльності;

- підготовка методичного забезпечення для здійснення освітнього процесу;

- формування готовності до професійного самовдосконалення

Мета методичної роботи:

Удосконалення системи безперервної освіти педагогічних кадрів, вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного педагога; стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності, організація моніторингу якості освіти відповідно до Державних стандартів, запровадження компетентнісно-орієнтованого підходу до навчально-виховного процесу

Напрямки методичної роботи:

- підвищення соціально-психологічної культури педкадрів;

- удосконалення педагогічної майстерності;

- сприяння в опануванні світової та національної, мовної й побутової культури;

- розвиток спеціальних умінь і навичок.

Головними завданнями діяльності методичної роботи ДНЗ є:

- підвищення соціально-психологічної культури педагогічних працівників;

- вдосконалення педагогічної майстерності та сприяння особистісному професійному зростанню педагогів;

- сприяння в опануванні світовою, національною, побутовою культурою.

- підтримка ділового тонусу педагогів;

- стимулювання розвитку ініціативи, творчості, пошуку;

- створення умов для праці в режимі розвитку, в напрямку опанування новими методами, прийомами, засобами, технологіями, системою навчання та виховання

- оптимізація системи мотивації педагогів до підвищення фахової майстерності та узагальнення власного педагогічного досвіду.

Принципи методичної роботи:

- педагогічна співпраця з педагогом.

- робота в режимі довіри, доброзичливості.

- творча атмосфера, стимулювання творчої активності.

- принцип допоміжно-регулювального контролю.

- надання вихователю права вибору.

- системність методичних заходів.

- принцип «Я-повідомлен» у спілкуванні.

- систематична допомога.

- випереджуючий характер методичної роботи

Зміст методичної роботи реалізується

через такі форми роботи:

Колективні:

- інструктивно-методичні наради;

- педагогічні ради;

- педагогічні читання;

- теоретичні семінари;

- семінари-практикуми;

- колективні перегляди освітнього процесу.

Групові:

- методичні об'єднання вихователів дошкільних груп;

- робота творчих груп;

- консультації

Індивідуальні:

- наставництво;

- самоосвіта;

- взаємовідвідування;

- робота над проблемними питаннями;

- атестація.

Результат методичної роботи:

становлення індивідуальної авторської, якісної системи педагогічної

діяльності, коли кожний педагог охоплений увагою методиста, разом з ним моделює, планує діяльність, одержує позитивні результати

Методична робота – це спеціальний комплекс взаємопов'язаних практичних заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, їх безперервну та професійно-методичну освіту, яка зорієнтована в кінцевому результаті на підвищення рівня освіченості, розвинутості і вихованості.

Рішенню цієї проблеми в значній мірі сприяє формування творчого, компетентного педагога. Практика свідчить, що для формування творчої особистості вихователя потрібно не менше десяти років. А щоб реально керувати й контролювати, допомагати підвищенню педагогічної компетентності, методист має сам поповнювати інформаційну та організаційну базу методичної справи, постійно самовдосконалюватися.

Роль методичної служби дошкільного закладу збільшується в сучасних умовах у зв'язку з необхідністю раціонально і оперативно використовувати нові методи, прийоми і форми навчання та виховання. Серед педагогічних інновацій надається перевага особистісно орієнтованим технологіям, а саме:

- технології організації самостійної роботи (портфоліо),

- інформаційним технологіям;

- комп'ютерним технологіям консультування.

Найбільш ефективними формами підвищення фахової майстерності вважаємо самоосвіту, навчання на курсах підвищення кваліфікації, колективні перегляди занять і окремих форм роботи. В нашому дошкільному закладі стало традицією серйозно готуватися до проведення відкритих заходів: педагоги за власною ініціативою перевертають підшивки журналів, нову методичну літературу, виготовляють незвичайні посібники, тому що їм самим вже не цікаво дивитися і презентувати застарілий і малоефективний досвід роботи.

Безперечно, лише системний підхід дає можливість чітко визначити проблему, проаналізувати ситуацію, знайти можливі рішення, скоригувати і проаналізувати свої дії, працювати з випередженням, на перспективу.

Найвищим показником професійної компетентності педагогів, нашого дитячого садочка вважаємо сформованість в них потреби в самовдосконаленні без спонукання «зверху».

Освіта для сталого розвитку

Наш час - це ера цивілізації, епоха організаційих та інформаційних технологій, епоха технічної культури,епоха відповідального, дбайливого ставлення до довкілля та здоровя люддини. Новому періоду розвитку людства має відповідати нова філософія освіти, нові системи, нові моделі навчання. Сталість відіграє тут генералізуючу роль, оскільки включає в себе основні положення, системність визначення цілей, цінностей, пріоритетів та стратегії розвитку сучасної цивілізації.

Сталий розвиток - це стабільний, спрямованний, збалансованний розвиток економічної, соціальної сфер при раціональному використанні екологічних ресурсів. Поняття сталості передбачає створення умов для розповсюдження такого підходу до життя, коли розвиток суспільства спрямованний забезпечувати потреби нинішніх поколінь без втрат для майбутніх поколінь забезпечувати свої власні потреби. Стале суспільство - це суспільство, яке зберігається протягом життя багатьох поколінь, характеризується далекоглядністю, гнучкістю і мудрістю, за якої не руйнуються його фізичні чи соціальні системи життєзабезпечення.

Ключовими завданнями сталого розвитку є:

- забезпечення випереджаючого розвязання проблем соціального та духовного розвитку;

- узгодження темпів економічного розвитку з господарською ємністю екосистеми;

- збереження і відновлення природних екосистем та їхньої здатності до самовідтворення.

Що таке освіта для сталого розвитку?

Освіта для сталого розвитку базується на фундаментальному пропущенні, що людство має радикально змінити сучасний хід економічного, екологічного і соціального розвитку для забезпечення здорового та якісного життя нинішніх та майбутніх поколінь.

Головною метою освіти для сталого розвитку є: формування мислення, орієнтованного на стале майбутнє та відповідні смисложиттєві цінності і пріоритети, Сталий розвиток особистості включає - поетапний гармонійний та збалансований розвиток всебічно освідченної соціально активної особистосиі, яка має світогляд, сформований на основі моральних принципів та норм, що забезпечують готовність до соціально-відповідальної поведінки і безперервної освіти.

Традиційна освіта не спроможна вчасно реагувати на гострі проблеми та повною мірою задовольняти потреби сьогодення,оскільки:

- лише перелічує проблеми і не націлена на їх розвязання.

- не дає змоги осягнути системну картину світу, оскільки більшість дисцмплін викладається відокремлено .

- не спрямована на вивчення та практичне розвязання місцевих проблем.

- суспільство розвивиється швидкими темпами, трму знання часто застарівають ще до закінчення терміну навчання.

Освіта для сталого розвитку в навчальному процесі передбачає такі зміни:

- для педагогів - це перехід від передачі знань до створення умов для їх активного засвоєння та отримання практичного досвіду:

- для дітей - це перехід від пасивного засвоєння знань до активного їх пошуку, практичного осмислення;

- для адміністрації закладу - це зміни у використанні ресурсів закладом, впровадження принципів сталості та демократизації в управлінні, налагодження діалогу із зацікавленими групами населення.

Сутність освіти для сталого розвитку визначають такі виховні принципи:

- можливість дітьми висловлювати та відстоювати власну точку зору

- мислити критично

- вчитися працювати у команді,домовлятися та поважати демоератичні рішення

- бути толерантним та відповідальним

- бути відкритим для навчання та самонавчання

- вміти приймати самостійні рішення у власному повсякденному житті.

Який же слід очікувати результат від впровадження освіти для сталого розвитку?

Загальна культура молоді і педагогів у питаннях природозбереження, регуляції відносин у суспільстві значно покращиться, якщо система навчання та виховання в інтересах сталого розвитку зможе забезпечити культурологічний підхід до формування змісту випереджаючої освіти як цілісного педагогічного процесу з постійним підвищенням суспільної домінанти сталості у систнмі Природа - Суспільство - Людина.